История искусства - это история возрождений.
Сэмюэл Батлер
cьогодні
01
червня

Музей вишитих ікон отця доктора Блажейовського

Галереи » Киевская обл.
Адрес: м. Львів, пр-т В’ячеслава Чорновола, 2 А
Время работы: 10.00 до 17.00, крім понеділка та вівторка
Телефон: +38 (032) 255-36-91
Веб-сайт: http://www.blazejowskyj.org

Справжньою  візитною  карткою українського  народного мистецтва  є вишивка. Це один із  давніх,  улюблених і найбільш  поширених  видів народної творчості. Чисельні  матеріали  свідчать, що  вишивкою займалися  майже  в  кожній селянській хаті, тому і сьогодні  ми  маємо  таке  багатство  в  традиції художньої  вишивки. Вона має тут прадавні корені, початків яких можна дошукуватись ще в орнаментації виробів трипільської культури чи пізніших, також іще дохристиянських епох. Передусім йдеться про орнаментальні мотиви, репертуар яких в українській вишивці — надзвичайно багатий, а можливості компонування цих мотивів у різних поєднаннях — справді невичерпні.

Захоплення  сакральним  мистецтвом – одна з рис сучасного мистецтва вишивання. Існують старовинні ікони на склі, на дереві, на папері, але от на  канві ... Виявляється  є  і знаходяться  в одному з найцікавіших  музеїв Львова -  музеї вишиваних ікон та образів отця  доктора Дмитра Блажейовського, що на проспекті В’ячеслава Чорновола, 2А. Саме  тут  можна  переконатися, що  вишивання – це не суто жіноча справа.      

За своє довге  і цікаве  життя  отець Блажейовський  вишив понад 250 ікон, написав десятки книг, започаткував  у  мистецтві  новий    напрям – “ вишивану ікону”   і  оточив  себе  гуртом  послідовників. А  почав він вишивати лише  тоді, коли йому виповнилося  60  років. Детальніше дивіться Про автора.

Вишивка почала впроваджуватися в церковний побут від зламу XIX — ХХ століть, коли спостерігалося значне самоусвідомлення і самоутвердження українського народу, в т. ч. й у Галичині. Прояви цього у той час спостерігаємо й у сакральному мистецтві взагалі. Наприклад, відчутно "українізується" одежа Христа й Богордиці в іконах Т. Копистинського, Ю. Панькевича, А. Манастирського, небожителі в них набувають місцевих етнічних рис тощо.

Поряд із зображенням вишиваного одягу на іконах, вишивка з’являється й на реальній літургійній одежі священиків: спочатку лише як геометрично-орнаментальні смуги чи мотиви рослинного характеру, згодом — й фігуративні компоненти посеред цього декору (на опліччях фелонів). Цю тенденцію продовжують вишивані хоругви. Відомо, наприклад, що над проектами таких хоругв працювала й Олена Кульчицька. З’являються й окремі вишивані ікони, але це були радше поодинокі випадки, які можна вважати всього лиш передвісниками такого помітного культурно-мистецького явища, яким є творчість  отця доктора Дмитра Блажейовського.

[http://www.blazejowskyj.org]

Афиша

Новости

Обсуждение